24 квітня 1899 р. народився Валентин СІМ’ЯНЦІВ (СІМЯНЦЕВ), козак кінної сотні Богданівського полку та 1-го кінного Чорних запорожців полку, учасник Першого зимового походу, лицар ордена Залізного хреста, автор спогадів про Визвольну боротьбу, інженер, начальник Пардубіцького відділення Українського “Сокола” у 30-х рр., скульптор.
Нарис “Одісея богданівця Валентина См’янціва” читайте в книзі Романа Коваля “Батькам скажеш, що був чесний”.
Ось його початок:
“Коли в кого серце тужить за людиною, – нехай іде на війну: там він скорше, як деінде, знайде людей…” – так починаються спогади Валентина Сім’янціва (Сімянцева), козака 2-ї чоти кінної сотні Богданівського полку, пізніше – 3-ї (Богданівської) сотні полку Чорних запорожців. “Наша сотня, – розповідав Сім’янців, – це була велика родина, і коли говорити про побратимство, то в нашій сотні це почуття знайшло майже завершення”.
Богданівська сотня ділилася на “квартири” – по 4 – 6 осіб. Кожна з них мала свої особливості: в одній гуртувалися невтомні співаки, у другій – ті, що “занадто не цуралися” прекрасної статі, а в третій – ті, що завжди лізли вперед…
Звичайно “квартира” мала старшого. Його ніхто не обирав, він ставав лідером само собою, без голосувань. Ці люди були моральними авторитетами і “загальним сумлінням сотні”.
Такою совістю у “квартирі” Валентина Сім’янціва був Андрій Пасько. Коли після бою чи переходу вечеряли, Андрій завжди головував за столом. Був він талановитим промовцем, тож і до кожної чарки вмів примовляти. Пасько завжди пропонував випити першу чарку герою дня – тому, хто першим врізався у ворожу лаву, здобув кулемет чи влучно збив кількох ворогів.
Герою кричали “Слава!”, а він мусив у деталях розповісти, “як воно було”. Товариші щиро раділи успіхові один одного. Якщо за день ніхто особливо не відзначився, то першу чарку випивав Андрій.
Траплялося, що Пасько когось обносив. “Це була кара, страшна кара”. Її мало хто чекав – своєчасно “змивався” з “квартири”. З’являвся лише тоді, коли подвигом відновлював свою репутацію. А тоді вже діставав від старшого першу чарку – і все забувалося…
Вічна слава!
#НезборимаНація
#ІсторичнийКлубХолоднийЯр
На світлині – Валентин Сім’янців, випускник Української господарської академії в Подєбрадах. Серпень 1929 р.
З архіву Романа Коваля.