19 червня в літаку Нью-Арка – Краків читав спогади хорунжого Юрія Артюшенка “Події і Люди на моєму шляху Боротьби за Державу. 1917 – 1966”, які мені подарувала у Чикаго Галина Парасюк. Ділюся фрагментом, який може зацікавити і наше вояцтво. Нехай цей увійде в їхнє серце.
“Завжди при згадці про полки Мазепинський, Богданівський і Чорних Запорожців та, взагалі, при згадці про Запорозький корпус, – писав Юрій Артюшенко, – у мене постає образ патріархальної родини. Власне, такою патріархальною родиною в моїм уявленні була кожна частина Запорозького корпусу, бо кожна мала старе бойове ядро, яке на місце вибулих командирів вилонювало із себе самих нових командирів-патріярхів…
Командирами дивізій і полків Запорозького корпусу – ще й на чужині – були відомі військові постаті старих бойових кадрів корпусу, що були животворчим джерелом лицарських традицій, бойового духу й завзяття Запорожців. А жаль, мало хто з них залишив по собі писані спогади, що мали б заповнити прогалини в золотім літопису наших збройних змагань за власну суверенну державу”.
#НезборимаНація
#ІсторичнийКлубХолоднийЯр
#ВизвольніЗмагання
#РоманКоваль
Книги Романа Коваля: http://otamania.in.ua
Передплачуйте газету “Незборима нація” – 33545.
Вартість передплати на 6 місяців – 132 грн.