Причиною арешту стала пісня

У цей день, 95 років тому…

27 грудня 1929 р. арештовано Пилипа ДРАНИКА-“КОСАРЯ”, просвітянина, підпільника, отамана, голову повстанкому Київського повіту та 10-го району ППШ, сотника Армії УНР. Він вів збройну боротьбу проти російських окупантів 12 років.

Причиною арешту стала пісня. Ось протокол допиту Олександра Синявського із с. Ясногородки, стрільця охорони Південно-Західної залізниці. 9 грудня 1929 р. на допиті в ҐПУ він розповів: “В х. Балки Київського району мешкає Олександра Якимівна Башенко, на якій 20 листопада одружився. Перебуваючи в неї вдома, я якось заспівав пісню: “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю”.

Олександра сказала: “Ех, якщо б ти знав, хто цю пісню співає”.

На моє запитання, хто її співає, вона відповіла, що не скаже.

Пізно ввечері, вже всі спали, дружина почала розпитувати, чи знаю я “Пилипа із Княжичів”. Відповів їй, що знаю, тоді дружина призналась: цей Пилип переховується у них. Далі розповіла, що Пилип дуже добре озброєний: має три револьвери системи маузер, наган і браунінг, карабін і п’ять-шість гранат. Потім переповіла, що Пилип казав їй, що весною 1930-го обов’язково буде війна з Польщею та іншими західними країнами.

Коли ж почнеться війна, Пилип підніме на Київщині повстання. І, як казав Пилип: за ним підуть всі молоді селяни, а зброї в нього є, нібито, дуже багато”.

“Дело “Забытые” (…) После сознания БАШЕНКО, у него на квартире была организована засада в составе трех человек, усиленная 25 декабря еще двумя сотрудниками.  В ночь на 27/12 в 10 ч. вечера КОСАРЬ-ДРАННИК по приглашению жены БАШЕНКО явился от своей сестры на квартиру БАШЕНКО, где он и был арестован… При задержании оказал сопротивление”.

Отамана розстріляли 7 квітня 1930 року. Разом з ним окупанти безжалісно позбавили життя і його п’ятеро побратимів. Розстріляли їх у час, коли по всій України вибухнули повстання проти російської окупаційної влади.

З 20 лютого по 2 квітня 1930 р., за даними ҐПУ, в Україні вибухнули 1716 повстання, 15 з яких чекісти кваліфікували як широкі повстання проти їхньої влади.

Ми повинні пам’ятати тих, хто не змирився з поневоленням, хто продовжував боротьбу.

Вічна слава!

Роман КОВАЛЬ

 

Читайте, передплачуйте книги про Визвольну боротьбу.