Читайте у травневому числі газети “Незборима нація” (2026, ч. 05/482).
…Одного дня на перерві серед учнів знялася метушня.
– Трохим Федорович до нас іде!
Двері відчинилися, й на порозі став… хто ж то? Чи то січовик, чи лицар князівських часів? Величезний зріст, могутня будова, рудовате волосся, невеличка борідка.
Витяглися по військовому і хлопці, й дівчата, очей, що палали відданістю, не відірвуть.
– Добридень!
– Добридень, Трохиме Федоровичу!
Директор – такий маленький – вітає, просить [підійти] ближче.
У маленькому вчительському покої [отаман Гладченко] видався ще більшим. Говорив в якомусь піднесенні – про могутню державу, сперту на військову касту, якій усі мусять служити, а вона – не то нововідтворена Січ, не то середньовічний орден, – пануючи над усіма, віддана одній ідеї – державі.
Щось нестримне було в його рухах, щось чаруюче в дикій романтиці його мрій. Чи не в цій романтиці секрет його влади?
Перейшов по клясах.
Упоєно, як закохані, дивилися й дівчата, і хлопці.
– Трохиме Федоровичу! Слава!
І відчувається, що кожне з них було б щасливе віддати за нього своє молоде життя.
– До побачення!
– До побачення, до побачення! Слава, слава… слава!..
Він пішов, і ще довго проводжали його крики: “Слава!”
Більше мені не довелося його бачити. Прийшли большевики. Я поїхала до Катеринослава.
Тут не раз іще чула ім’я Гладченка – він сильно непокоїв червону владу. Аж дійшла чутка, що його вбито. Не хотілося вірити, що цього повного кипучої сили велетня позбавлено життя.
Чи ж насипали михайлівці високу могилу на славу своєму героєві?
Лідія ГОРБАЧЕВА, вчителька Сурсько-Михайлівської гімназії у 1920 р.
З книги “Жінки у Визвольній війні”.
На світлині Трифон (Трохим) Гладченко.
“Жінки у Визвольній війні”: http://otamania.in.ua
УВАГА!
Історичний клуб “Холодний Яр” продовжує святу справу, започатковану ще в середині 1990-х, – вшанування пам’яті українських героїв різних часів та епох. Цього року, 23 травня, на День героїв, під час 32-х вшанувань героїв Холодного Яру, біля Мотриного монастиря (на Меморіалі козаків-добровольців) плануємо встановити пам’ятник загиблим воякам “Карпатської Січ” та горельєфи героям російсько-української війни.
Ось імена цих лицарів: Віктор Панаско-“Іранець”, Андрій Кізімов-“Лугань”, Олексій Старіков-“Албан”, Петро Хижняк-“Дід”, Олександр Грачов-“Граф”, Андрій Приймаченко-“Архангел”, Микола Соляр-“Соляр”, Мирослав Мисла-“Мисливець”, Ігор Дяченко-“Гопри”, Ігор Климович-“Африка”. Разом 11 пам’ятників!
Ми оголосили збір коштів на цю святу справу. Ось наш рахунок: ПриватБанк, 26008005024514, IСТОРИЧНИЙ КЛУБ ХОЛОДНИЙ ЯР ГО, ЄДРПОУ/ДРФО 41265356, Столичне ГРУ 5, МФО 305299. Рахунок № UA983052990000026008005024514 (гривня).
Призначення – благодійний внесок.
Можна здійснити пожертву і за к’юар-кодом.
Картка ПриватБанку – за тел. 096-439-77-42.
#НезборимаНація
#ІсторичнийКлубХолоднийЯр
Передплачуйте газету “Незборима нація” – 33545.