Вийшло жовтневе число газети “Незборима нація” за 2024 р. (ч. 10/460).
втор вірша: ЗАГРИВНИЙ (ЗАГРІВНИЙ, псевд. ГРИВА) Максим Ількович (20.02.1891, с. Козел Чернігівської губ., нині с-ще Михайло-Коцюбинське Чернігівського р-ну Чернігівської обл. – 19.06.1931, м. Пршеров, Моравія, нині Чехія). Військовий і громадсько-політичний діяч, повстанець, поет, редактор, журналіст; член управи редакції “Веселки” (06 – 08.1922), член Генеральної ради Легії українських націоналістів (з 03.1928), звання – адміністративний підхорунжий Армії УНР.
Нас питають, якого ми роду
І для кого торуєм шляхи.
Це ж то ми на вратах Царгороду
Переможно свій щит підняли.
То ж то наша долоня стискала,
Підіймала важкого меча,
Аж німіла зухвала Варшава
І Суздаль зловражий дрижав.
Нас далеко у світі всі знали,
Ми платили всім кров’ю за кров.
Ми загарбників люто карали
І карати ми станемо знов.
Ми водили в Москву Сигізмунта
І в Полтаву варязькую рать,
Ми карали Росію за Суздаль,
А Москву ще будем карать.
І стоїть пограбована хата,
Та в руїнах лежить Батурин,
Плаче, тужить знедолена мати,
І забутий всіма Чигирин.
Хай горить пограбована хата,
Хай в руїнах лежить Чигирин.
Переможемо, знищимо ката,
А не вийдемо в безвість чужин.
Хай горить пограбована хата,
Немезіда освятить наш час,
Ще нам пальці будуть прилипати
До насичених кров’ю мечів.
Ми йдемо своїм визвольним шляхом,
Нас єднає великий чин,
Стане степ українцеві братом,
І повстане новий Батурин.
Максим ГРИВА
Юрій ЮЗИЧ, Історичний клубу “Холодний Яр”
#НезборимаНація
Передплатний індекс – 33545.
Жертвуйте на видання “Незборимої нації”: ФОП Р. М. Коваля 5169 3305 3001 3009.