“Може, за мої гучні побіди?”

Згадка з приводу звільнення Валерія Залужного

“За що?.. – запитував в 1918 р. полковник Петро Болбочан. – Може, за те, що вже 16 місяців активно борюся за права самостійної України? Може, за те, що зумів збудувати міцну кадрову військову частину і зумів її оборонити [від] безталанного міністерства Центральної Ради Голубовича? (…) Може, за мої гучні побіди? Може, за те, що я передбачав, що за повстанням буде анархія, і вимагав організованості, а не демагогії і не боявся це Вам в вічі казати? (…)

Що Ви всі робили? (…) Ви не тільки не організували армії, а руйнували армію, руйнували дисципліну. Мало того, старалися паралізувати навить діяльність своїх частин і всякими засобами провоціровали моє чесне ім’я! (…) Скажіть, будь-ласка, що Ви зробили доброго для України за весь час? Скажіть-но, чи було хоть одно Ваше роспорядження… котре мало би метою організацію армії, а не популяризацію Ваших імен і не руйнувало би армію? (… )

Книга про Болбочана в інтернет-книгарні http://otamania.in.ua