Переглядаючи зібрані разом з Юрієм Юзичем матеріали для книги “Діти у Визвольній війні”, побачив вірш підполковника Семена Григоряка “Сотникові Волод. Стефанишинові”.
Ніби про нинішній день, про нинішню війну…
Ось кінцівка цього вірша:
(…) Бо дух цей ніколи не дасть нам спокою –
Він буде так довго нас рвати до бою,
Аж поки не дійдем до тої мети,
За котру він гордо віддав своє тіло,
А нам полишив тут незломную віру
У святість – ідейність його боротьби…
А зараз, коли то так ворог лютує.
Коли він країну всю нашу руйнує
І топить у крові та в морі із сліз –
Цей дух завзиває всі громи – всі тучі,
Природні всі сили і душі могучі:
“До помсти над катом усюди і скрізь!”.
На світлині – Володимир Стефанишин (загинув 5 листопада 1921 р. під час Другого зимового походу УПА).