8 вересня 1975 р. народився Андрій ЖОВАНИК-“ТАТАРИН” інженер-будівельник, опікун куреня ч. 39 ім. Дмитра Донцова київського Пласту (до 02.08.2022), командир підрозділу ОДЧ “Карпатська Січ” (24.02. – 30.04.2023), командир 1-ї роти 4-ї тактичної групи 7-го центру ССО (Legio V у складі ДУК “Правий сектор”, орієнтовно з 1.05.2023); молодший лейтенант ЗСУ.
Член Спілки націоналістичної української молоді (з 1991), Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України” (з 1993), Історичного клубу “Холодний Яр” (з 01.1997). Учасник Революції на граніті (10.1990), Помаранчевої революції (22.11.2004 – 23.01.2005), Революції гідності (2013 – 2014) та подій в Одесі (2.05.2014).
Багатолітній учасник вшанування героїв Холодного Яру. Рідновір.
6 – 10 серпня 2014 р. в лавах “Правого сектору” брав участь у боях за с. Степанівку, біля Савур-Могили, у середині серпня 2014-го – у боях за села Амвросіївку та Многопілля. Зима 2014 – 2015 рр. – бої за с. Піски (у лавах “Правого сектору”). Весна 2016 р. – бої за м. Авдіївку (позиція “Мурашник” – у лавах ОДЧ “Карпатська Січ”), позиційні бої в околицях Донецького аеропорту (в лавах “Правого сектору”). 29 червня 2016 р. під командуванням Андрія Жованика взято висоту 223 на Світлодарській дузі (Донецька обл.; у лавах “Правого сектору”). З першого дня повномасштабного вторгнення Росії воював у складі ОДЧ “Карпатська Січ”. Учасник боїв за Київ, Київщину (Бровари, Ірпінь, Буча, зона відчуження ЧАЕС), Чернігівщину, Харківщину, Донеччину – Бахмут і Соледар (24.02.2022 – 2.08.2022). 17 – 22 березня 2022 р. в районі Ічні Чернігівської обл. його підрозділ знищив ворожу техніку: танк, БТР і бензовоз. Керівник успішної операції “Нептун” (кін. 03.2022).
У лавах ОДЧ “Карпатська Січ” тримав оборону сіл Бражківки, Сулигівки та Вірнопілля (Ізюмщина на Харківщині). У боях у Бражківці та біля Барвінкового у квітні – травні 2022 р. підрозділ А. Жованика знищив 2 танки Т80 (пройшли в тил ворога, замінували і підірвали). “Виконував завдання будь-якої складності, які йому ставили”. Всюди, де був Андрій, там була перемога. V Легіон ССО під командою А. Жованика знищив більш як 30 одиниць ворожої техніки (свідчення Арсенія “Білодуба”). “Андрій Жованик фактично керував усією обороною м. Соледара Донецької області. Більш як 50 осіб – з 14-ї, 58-ї бригади, тероборона, всі жили разом в одному приміщенні і всі зверталися до Андрія, він керував усіма, все було зав’язане на ньому” (свідчення Ігоря Малякіна). 2 серпня 2022 р. загинув у прямому стрілецькому бою у Соледарі. Андрій часто повторював: “Загинути в бою – це честь”.
Похований за козацькою традицією, з козацькою китайкою.
Піснею прощали кобзарі Тарас Компаніченко і Святослав Силенко. Могила – на Центральній алеї Байкового кладовища Києва в кінці праворуч, поруч із могилою Олега Куцина, командира 49-го ОСБат “Карпатська Січ”.
Герой України (24.02.2024).
Роман КОВАЛЬ
На світлині – сл. п. Олександр Смик, Роман Коваль, Олександр Домбровський та сл. п. Андрій Жованик (праворуч). Тернопіль, 14 червня 2011 р.
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.