1920 року в таборі для інтернованих вояків Армії УНР виступав знаменитий співак, киянин Олександр Вертинський, кумир російської публіки. Під час виступу він несподівано кинув кпини на адресу УНР і Симона Петлюри. Тоді на сцену вийшов молодий поручник. “Це тобі за образу Петлюри!” І дав ляпаса.
Поручника Сергія Нагнибіду затримали. Поляки протримали його за ґратами дві доби… Хто він? Ось коротка біографічна довідка…
НАГНИБІДА Сергій Лукич (16.09.1898, с. Солониця, тепер Кременчуцького р-ну Полтавської обл. – 21.01.1987, с. Дарбі, Великобританія). Військовий та громадський діяч, диригент; комендант штабу 13-ї бригади Армії УНР (1920), відповідальний за матеріально-технічне забезпечення авіаційної бази № 3 Військово-повітряних сил Війська Польського (1927 – 1939), член управи Союзу українців у Великій Британії (СУБ, 1946 – 1948), диригент хору Лондонської парафії УАПЦ (1951 – 1972); звання – поручник Армії УНР (полковник на еміграції), майор Війська Польського (1945). Лицар Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста. Похований на Українському православному цвинтарі Св. Андрія в Бавнд-Бруці (США).
29 квітня 2022 р. Історичний клуб “Холодний Яр” листовно запропонував міському голові Кременчука Віталію Малецькому увічнити в назвах вулиць і площ міста борців за УНР. Великий і змістовний був лист! Але вшановано було лише чотирьох осіб з великого списку, серед них і Сергієвого брата – підполковника Армії УНР Івана Нагнибіду. Вулиця лейтенанта Шмідта тепер названа іменем Івана Нагнибіди. А Сергія Нагнибіду проігноровано, – мабуть, тому, що в нього звання нижче…
А Вертинський напередодні смерті висловив думку, що жалкує, що був російським артистом, а не українським…
Роман КОВАЛЬ
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.
Жертвуйте на видання “Незборимої нації”: ФОП Р. М. Коваля 5169 3305 3001 3009.